|
Кафедри Навчання Програми вступних випробувань Денне навчання Освітні програми Дисципліни та викладачі за програмами підготовки Каталоги вибіркових дісциплін Навчально-методичні комплекси дисциплін Заочне (дистанційне) навчання Аспірантура та докторантура Навчально-виховна робота Акредитація 076 магістр Навчальні курси Електронна бібліотека Типові форми з організації навчального процесу Студентські практики Міжнародна діяльність |
П’ять тижнів карантину: підсумки та перспектививід генерального директора директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олега Шарова
Промайнули п’ять тижнів карантину. На мій суб’єктивний погляд, на вулицях столиці стало більше «сміливців» без масок, хоча густий сморід від пожеж та пилової бурі кілька днів не залишав їм жодного шансу насолодитися приємним весняним вітерцем. Зрозуміло, що навіть затяті інтроверти, які тяжіють до усамітнення, усе частіше потребують спілкування з колегами з роботи або навчання. Проте, тимчасова атомізація суспільства залишається кращою профілактикою COVID-19. Водночас, серед повідомлень про лабораторне підтвердження випадків коронавірусної хвороби, боляче чути про викладачів та студентів Київської духовної семінарії. 1. У четвер 16 квітня керівництво Міністерства провело відеоконференцію з низкою провідних закладів вищої освіти, які перебувають у сфері управління МОН. Ректори поділилися своїми спостереженнями та тривогами, поінформували про перебіг освітнього процесу в дистанційному форматі, підготовку до завершення навчального року та набір вступників. Тимчасова виконуюча обов’язки міністра Любомира Мандзій та заступник міністра Єгор Стадний повідомили про плани на найближчий час, відповіли на поставлені питання та побажали всім здоров’я. Ключова теза — заклади вищої і фахової передвищої освіти мають академічну автономію, якої достатньо для самостійного розв'язання питань організації освітнього процесу та завершення навчального року. МОН не заперечує проти проведення всіх видів контрольних заходів разом з атестацією здобувачів з використанням дистанційних технологій он-лайн (за винятком єдиного державного кваліфікаційного іспиту на медичних спеціальностях та захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів) та за умови надійної ідентифікації учасників у разі збереження заборони відвідування закладів освіти її здобувачами в плановий час їхнього проведення. Тематика дипломних робіт може бути розумно звужена, але якість вищої освіти не є предметом компромісів. Вступна кампанія — ЗНО, ЄВІ (єдиний вступний іспит з іноземної мови для вступників до магістратури), ЄФВВ (єдине фахове вступне випробування для вступників до магістратури зі спеціальностей «Право» та «Міжнародне право») обов’язково будуть проведені. Взагалі ЗНО та інші вступні іспити з використанням технологій ЗНО дозволяють не тільки забезпечити справедливий вступ, але й убезпечити вступників від скупчення в приймальних комісіях та на вступних іспитах, що дуже важливо в цьому році. Має бути поступово подоланий демпінг, який є руйнівним для закладів вищої освіти. ЗНО буде проведено орієнтовно з 25 червня до 17 липня. Вступна кампанія на основі 11 класів буде посунута на один місяць (серпень замість липня), навчальний рік для першокурсників ймовірно розпочнеться 15 вересня (для інших курсів він може розпочатись у звичайні строки). Календар інших вступних кампаній буде визначений до кінця квітня. Ці строки можуть бути змінені, якщо заборона на відвідування закладів освіти її здобувачами буде продовжена після 1 червня 2020 року. У разі вручення свідоцтв про базову середню освіту до кінця червня, вступна кампанія до фахових коледжів для випускників дев’ятих класів може бути проведена без перегляду раніше визначених строків у липні. Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти провів вайбер-опитування фахових коледжів щодо вступної кампанії на основі дев’яти класів. Опитування засвідчило бажання 82 % його учасників не змінювати час проведення вступної кампанії на основі 9 класів, навіть за умови відтермінування кампанії на основі 11 класів на серпень. Усі клопотання щодо включення до Переліку фахових видань України розглядаються в установленому порядку. У разі відповідності всім вимогам пропозиції будуть розглянуті на черговому засіданні атестаційної колегії (друга половина травня). Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» до 31 грудня 2020 року МОН може видавати диплом кандидата або доктора наук. Тобто захисти в спецрадах повинні відбутися до 1 листопада 2020 року. Наразі МОН спільно з народними депутатами України вивчає можливі рішення, які дозволять продовжити захисти в спецрадах на час карантинних обмежень або до 31 грудня 2020 року. 2. Карантин примусив переосмислити погляди багатьох людей на сімейні цінності та персональну відповідальність у роботі або навчанні. Другий місяць вдома привернув нашу увагу до важливості стосунків з рідними та близькими. Усі ми краще відчули взаємозалежність один від одного, потребу в спілкуванні і взаєморозумінні, важливість контактів між поколіннями. Дуже важливо зберегти та розвинути ці незаплановані досягнення як у продовженні карантину, так і після нього. Колегіальною, корпоративною чи груповою відповідальністю (звісно, безвідповідальністю також) просякнуте наше життя, виробничі стосунки, навчання. Карантин несподівано вихопив нас із цього виру, і підсадив на суворо індивідуальні види робіт. Виконані навчальне або виробниче завдання, проведені он-лайн заняття чи перевірені роботи стали переважно індивідуальними. Це дуже цікавий феномен, який напевне вплине як на організацію освітнього процесу, так і офісної роботи вже в недалекому майбутньому. 3. Приходить час замислитися над організацією навчального процесу у 2020/21 навчальному році. Вочевидь, впливовим фактором змін у ньому буде коронавірусна інфекція та відповідні обмежувальні заходи, принаймні поки формуватиметься колективний імунітет, або стане доступною вакцина, або лікарі відпрацюють ефективне лікування важких ускладнень тощо. Про це також йшла мова на відеоконференції з керівниками закладів вищої освіти. Дедалі більш зрозумілою стає потреба в профілактичних заходах, які слід заздалегідь продумати та до яких необхідно своєчасно підготуватись. Соціальне дистанціювання (маски, безпечна відстань між учасниками освітнього процесу, захисні бар’єри тощо) ймовірно стане нормою, а в окремі періоди нас знову можуть чекати нові карантинні обмеження. Така ситуація буде неминуче створювати як ризики, яких маємо навчитися запобігати, так і можливості для реалізації давно назрілих змін. Наразі складаються сприятливі обставини для того, щоб: – забезпечити створення цифрового контенту для освітніх програм; – призвичаїти студентів максимально самостійно вивчати теоретичний матеріал (з використанням цифрового контенту!), аби лишити контактний час для новітніх знань, практичних завдань, лабораторних практикумів та предметних дискусій; – запровадити або продовжити політику скорочення нижче 600 годин на рік суто навчального навантаження викладачів; – запрошувати унікальних українських та закордонних спеціалістів, які проводитимуть навчальні заняття в дистанційному режимі; – трансформувати заочну форму здобуття освіти в дистанційну, що потребує належного навчального та технологічного забезпечення тощо. Для мінімізації ризиків можуть виявитися корисними такі заходи: – обов’язкове вимірювання температури на вході до навчальних корпусів (з використанням безконтактних термометрів, краще в автоматичному режимі); – створення стаціонарних ізоляторів для тимчасового розміщення мешканців гуртожитків із характерними симптомами коронавірусної інфекції; – проведення в дистанційному режимі наукових конференцій, семінарів, засідань ректоратів, кафедр, наглядових рад, вчених рад різного рівня; – планування розкладів навчальних занять з уникненням масового скупчення в холах, місцях загального користування, гардеробах, роздягальнях, закладах громадського харчування тощо (зокрема, диференціювання розкладів перерв для різних факультетів, курсів та/або потоків); – розвантаження інтенсивних переходів між корпусами та в транзитних коридорах; – забезпечення режиму дистанціювання клієнтів у закладах громадського харчування, наголос на продажах упакованих продуктів на виніс; – збільшення площі на одного студента в навчальних аудиторіях, уникнення їхнього щільного розміщення, встановлення захисних екранів тощо. 4. У минулий четвер завершився конкурс на вакантні посади державних експертів директорату вищої освіти й освіти дорослих МОН. Серед переможців конкурсу — відомий ФБ спільноті освітній експерт Євген Ніколаєв (Evgen Nikolaev). Впевнений, що переможці конкурсу посилять аналітичну та фінансову роботу директорату, що дуже важливо для реформування економіки вищої освіти, зокрема фінансової автономії закладів вищої освіти. До речі, загальна чисельність нашого колективу залишається практично незмінною впродовж багатьох років. Від усього колективу бажаємо здоров’я та наснаги, стійкості та терпіння. Пандемія мине. Україна FOREVER. Генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров |
Економічний факультет м. Харків, вул. Мироносицька, 1 |
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна |